Переяславський колегіум відомий тим, що у ньому викладав професор піїтики Григорій Сковорода. Тут видатний філософ написав велику кількість своїх творів (зокрема «Сад божественних пісень»). Наприкінці ХVІІІ століття колегіум перетворили на духовну семінарію. Нині у приміщеннях колишнього колегіуму (пам’ятка архітектури сер. ХVІІІ ст.) розташувався музей Григорія Савовича Сковороди, який було відкрито в 1972 р. у дні святкування 250-річчя від дня народження митця.

‍

Музей висвітлює життя та творчість поета і філософа, його перебування на Переяславщині; частина експозиції присвячена історії Переяславського колегіуму, відкритого 2 жовтня 1738 р., який був визначним центром освіти в Україні.

‍

Розміщена в одному з колишніх класів експозиція присвячена перебуванню Г.С. Сковороди на переяславській землі. Унікальним експонатом є портрет філософа роботи невідомого художника кін. XVIII ст.

‍

Поет і філософ був також обдарованим музикантом. В експозиції представлені тогочасні народні музичні інструменти – скрипка, сопілка, бандура, цимбали, ліра, якими досконало володів митець.

‍

Г. С. Сковорода протягом 5 років працює домашнім вчителем у переяславського поміщика Степана Томари в с. Кавраї, навчаючи та виховуючи його сина Василя. У музеї експонуються меблі XVIII ст. з маєтку Томар: диван, крісла, стіл, лампа-торшер, картина XVIII ст. художника Гагена «Ярмарок».

‍

У первісному вигляді відтворено обстановку класу поетики: столи і лави, класна дошка, на стіні – ікони: «Бог Саваоф», «Матір Божа», «Коронування Діви Марії», біля дверей – вішалка зі студентським одягом, на столах – книги. Довершеності експозиції класу надає скульптура Г.С. Сковороди (виконана І. Кавалерідзе), що, ніби живий, сидить за вчительською кафедрою.

‍

В одному з колишніх вестибюлів відтворена обстановка кімнати вчителя. В кутку – тверде ліжко, накрите домотканим ліжником, шкіряна подушка і килимок. Навпроти дверей – робочий куточок: секретер, стілець. На секретері – підсвічник, глобус, рукописи творів Г.С. Сковороди, серед яких – знаменита сатирична пісня «Всякому городу нрав і права», написана на Переяславщині. На лаві, застеленій домотканим рушником, стоїть простий селянський посуд: глиняні та дерев’яні миски, солянка, мідний кухоль.

‍

В експозиції музею широко представлені картини, графіка, літографії, народне мистецтво, які відображають творчість та життя філософа.

‍

В одному з колишніх вестибюлів відтворено інтер’єр бібліотеки колегіуму. В експозиції бібліотеки – старовинні шафи, в яких зберігаються книги XVI-ХІХ ст. ст. Серед них такі рідкісні видання, як «Атлас Российской империи» 1745 р., «Басни Ля-Фонтена» (французькою мовою) 1675 р., «Основы философии и логики» (латинню) 1557 р., «Письма малоизвестных особ» 1598 р. тощо.

‍

Випускник Переяславського колегіуму, видатний український філолог-славіст і педагог Йосип Бодянський виявив в бібліотеці Переяславського колегіуму, вперше дослідив та описав Пересопницьке Євангеліє – видатну пам’ятку української писемної культури, національну святиню нашої держави, на якій нині приносять присягу президенти України. В експозиції представлене факсимільне видання Пересопницького Євангелія, подароване музеєві Блаженнішим Митрополитом Київським і всієї України Володимиром.

‍

Експозиція останнього залу присвячена вшануванню пам’яті Г. С. Сковороди – поета та філософа, якого «ловив світ, та не спіймав».

‍