Музей у Києві, що розповідає про події Української революції 1917—1921 років. Відділ Національного музею історії України.Музей міститься в будівлі Української Центральної Ради (зараз Київський міський будинок вчителя на вул. Володимирській, 57 (колишнього Педагогічного музею), на другому поверсі. У стінах цього будинку перебувала Українська Центральна Рада. Проте, через реставрацію Будинку вчителя, з 2020 року музей тимчасово переведений до головного корпусу Національного музею історії України (вул. Володимирська, 2)[1]. Після початку великого військового вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року, музейна експозиція була демонтована, музейні артефакти переміщенні до безпечного місця[2].Експозиція музею охоплює історичні предмети й документи з початку XX століття, добу УНР, ЗУНР, Української Держави, Директорії УНР, Першого та Другого зимового походів УНР.Центром експозиції є Четвертий Універсал Центральної Ради, яким проголошено повну державну самостійність УНР 22 січня 1918 року.Експонати відображають усі етапи розвитку державницького руху початку XX ст., створення і діяльність Української Центральної Ради, уряду — Генерального Секретаріату, згодом Народних міністерств, Армії УНР, тут містяться унікальні комплекси генерала М. Капустянського, полковників Є. Коновальця та Р. Сушка.Окремо виділена експозиція про Героїв Крут.Далі йде експозиція про Українську Державу гетьмана Скоропадського. Наступні блоки — про Директорію УНР на чолі з С. Петлюрою, потім стенди з матеріалами про Західно-Українську Народну Республіку. Акцент робиться на Акті Злуки, що ухвалений 22 січня 1919 року українським парламентом — Конгресом трудового народу України. Широко висвітлена дипломатична діяльність тієї доби. Експозиція карт України, виданих у 1917—1920 як в Україні, так і в інших країнах Європи, окремо подано великоформатну фізичну карту України 1918 року.Експонуються реконструйовані військові однострої Армії УНР, Української Галицької Армії, Січових Стрільців, що їх подарували Музею директор видавництва «Темпора» Ю. Олійник та Я. Тинченко і доповнили В. Куценко та Д. Дегтяр.Є експонати, що демонструють відзначення у 1914 році століття Т. Шевченка, документи української громади Петербурга (1917), особисті речі й документи полковника січових стрільців Є. Коновальця, генерала М. Капустянського, полковника Р. Сушка, підполковника Т. Нетреби, експонати, що висвітлюють дипломатичну діяльність 1918—1925 років.