вулиця Саксаганського, 97
Музей видатних діячів української культури був заснований у 1987 році. Підставою для його створення став той історичний факт, що наприкінці XIX — на початку XX ст. у близькому сусідстві проживали родини визначних українських митців — Лесі Українки, Миколи Лисенка, Михайла Старицького, Панаса Саксаганського, які презентували тоді культуру Наддніпрянщини у найвищій її якості.Музейні експозиції розміщені у меморіальних будинках, які збереглися до нашого часу, вони є природними межами території Музею, якій надано статус охоронної зони, і яка є справжньою оазою серед бурхливого міського життя. Відвідувачі і гості Музею мають змогу поринути у вишукану атмосферу життя української інтелігенції кінця XIX — поч. XX ст., адже інтер'єри відтворені такими, якими вони були за життя прославлених мешканців.В будинку по вул. Марїінсько-Благовіщенській, (нині вул. Саксаганського) родина великої української поетеси Лесі Українки (Лариса Петрівна Косач-Квітка) мешкала з 1899 по 1909 роки. Ця родина дала Україні не одне славне ім'я. Мати Лесі Українки — відома письменниця, етнографиня, культурна й громадська діячка Олена Пчілка (Олена Петрівна Косач з роду Драгоманових). Дядько — видатний учений, історик і філософ Михайло Драгоманов.Поруч, у будинку № 95-Б жив і творив видатний композитор, громадський та культурний діяч Микола Лисенко (1842 — 1912).По тій самій вулиці у № 93 мешкав із сім'єю видатний український драматург, театральний діяч Михайло Старицький (1840 — 1904).Об'єднані давньою дружбою, спільними творчими інтересами, активною громадянською позицією, спрямованою на піднесення національної самосвідомості, ці родини створили унікальний мистецько-культурний осередок, який сучасники називали українським Парнасом.Структура і склад Музею логічно зумовлено важливими історичними подіями в українській культурі, тісно пов'язаними зі становленням та самоусвідомленням української нації. Загальною стратегією розвитку Музею є відтворення на заповідній музейній території своєрідного й унікального Українського центру, який презентував би історичні надбання національної культури й водночас органічно розвивався як сучасний мистецький осередок. Адже в контексті культурологічної діяльності Музею — і література, і музичне мистецтво, і театр, і народна творчість.Фондова збірка Музею видатних діячів української культури постійно поповнюється, у ній багато справжніх скарбів національної культури, які привертають увагу багатьох науковців, є неабияким підґрунтям для цікавих досліджень. У Музеї чимало цікавих культурологічних і соціальних програм, адже в конкісті цієї діяльності і література, і музичне мистецтво, і театр, і народна творчість. Великої популярності набули літературні та музичні вечори, які проводяться у рамках засідань музейного клубу «Родина», конкурс молодих поетів «Надія». Започатковано конкурс юних художників «Візія», щорічний науковий семінар «Роль визначних особистостей — митців, діячів науки, культури у процесі формування національної самосвідомості». Відродження українського Парнасу в його сучасному вимірі передбачає створення театрального і кінозалів, технічно оснащеної наукової бібліотеки, літнього амфітеатру для проведення концертів, художніх майстерень тощо.