Історія музею починалась з невеличкого кабінету рідкісних артефактів, який за десятки років виріс у найкращий археологічний музей свого часу.
Музей археології, що існує при Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна, майже ровесник університету, — є власником найстаріших фондів не тільки в Харківському регіоні. Свою історію він веде з 1807 року, коли при університеті було створено кабінет старожитностей. У тому ж році до нього надійшли артефакти й інші предмети старожитностей, привезені з Ольвії та Воронезької губернії. Приблизно в той самий час доктор Ландбадом пожертвував етнографічну колекцію, зібрану ним під час першої російської кругосвітньої експедиції у 1803–1806 роках під керівництвом І. Ф. Крузенштерна.

‍

У 1837 році при Харківському університеті створили музей витончених мистецтв та старожитностей, куди було передано колекції різних кабінетів, зокрема кабінету старожитностей і мюнцкабінету.

‍

У ході підготовки та проведення в Харкові ХІІ Археологічного з’їзду (1902 рік) на території краю були розгорнуті масштабні дослідження. Розкопки проводили в цей час, як харків’яни (Д. І. Багалій, В. О. Бабенко), так і іногородні. Знахідки цих експедицій, а також стародавності з приватних колекцій були представлені на виставці ХІІ Археологічного з’їзду. Більшість цих предметів надійшла до Музею образотворчих мистецтв і старожитностей. Ця колекція й артефакти з розкопок археологів Харківського університету наступного року, послужили основою створеному при університеті у 1919 році Археологічного музею.

‍

У 1920 році, у зв’язку з ліквідацією Харківського університету, Археологічний музей одержав статус міського.
У 1933 році, з відновленням Харківського університету, Археологічний музей увійшов до складу історичного факультету. У результаті проведення планомірних археологічних розвідок і розкопок харківськими дослідниками у 20–30-х роках, колекція Археологічного музею збільшилася майже до 200 000 експонатів. У музеї зберігалася і нумізматична колекція, що нараховувала майже 40 000 монет і медалей.

‍

У музеї утворилися одні з найбільших у державі та за її межами колекції предметів бронзового століття, скіфської епохи, античного часу, черняховської та салтівської культур.
У 1998 році музей одержав назву — музей археології й етнографії Слобідської України Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.

‍

Експонати:

‍

Найпершим експонатом в музеї була Ольвійська стела, яка була подарована опікуном університету графом Потоцьким. Стела була знайдена в давньогрецькому місті Ольвія, яка тоді була грецькою колонією на березі Чорного моря. На ній, давньогрецькою мовою була написана подяка богу Аполону за гарний врожай.

‍

У новій виставковій залі експонуються знаряддя праці, кінська збруя, предмети побуту, інструменти ремісників, прикраси, культові вироби з каменю, кістки, кременю, бронзи, міді, заліза, глини, скла, білого металу, бурштину та інших матеріалів – результати розкопок давніх поселень і поховань. Вони відображають рівень життя тогочасних людей, розвиток господарства, військової справи, мистецтва, ілюструють їхнє сприйняття світу.
Серед найцікавіших речей, які можна тут побачити: кістяний псалій, ядра для метальної машини, фібули (застібки для плаща), скляні кубки й монети, римський сервіз, ливарні форми для прикрас, ойнахоя (розписаний глек), східне дзеркало, козацькі люльки, навершшя для лука із зображенням зайця, посудина з намальованими на ній людьми зі списами. Але з-поміж усього цього вирізняється об’єкт незвичайного жертвоприношення – рештки пса з намистом з фаянсового бісеру на шиї, часів скіфів ХІІ століття до н.е. Такі намиста з фаянсу робили в той час тільки в Єгипті. Швидше за все скіфи пройшли шлях з Єгипту до Криму, в одну з грецьких колоній, а з Криму вже в Полтавську область - де була знайдена собака. Собака у скіфів вважалася жертовною твариною і супроводжувала господаря в потойбічний світ. Встановлено, що ця собака померла своєю смертю.
Також є скелети, що датуються 3 000 до н.е., бронзового століття, які були знайдені зі зброєю і їжею в посудині з якою вони разом були поховані.
Серед артефактів є скляна антична прикраса, яка була знайдена при розкопках Херсонеса Таврійського в Криму. Готичне скло, яке представлено в похованні, розфарбованими скляними кубками.

‍

Настінні панно й художні розписи, ефектно освітлені вітрини з цікавими експонатами та вмонтовані в підлогу знахідки й сучасне устаткування – все це лише невелика частина цього закладу, який справедливо можна назвати шедевром сучасного музейного мистецтва. У сховищах знаходяться близько 200 тисяч одиниць зберігання – археологи наразі не можуть назвати їх точну кількість, а також є «золота комора», в якій зберігаються вироби з цінних металів і коштовних каменів.

‍

На початок 1920-х років колекції музею Харківського університету відрізнялись помітною кількістю рідкісних чи унікальних речей, гідних прикрасити будь-який музей. Традиційно авторитетними вважали античні речі, здобуті з розкопок в Італії чи Греції та у Північному Причорномор'ї. Не дивно, що у документах Народного комісаріату (тодішнього Міністерства художньо-історичного майна) колекції Харківського університету йшли під грифом «вищий рівень рідкісності», «надзвичайно рідкісні», «вельми рідкісні» тощо. При цьому у перелік рідкісних потрапили не тільки традиційні золоті і срібні монети чи вироби, а і антична камея «Аякс і Кассандра» на ізумруді, камея на сапфірі «Едіп і сфінкс», датована першою половиною XVIII ст., візантійські, західноєвропейські і давньоруські емалі, окрема колекція емалей з французького міста Лімож, лицарські обладунки середньовіччя. Університетський музей утримував також мумії і саркофаги Стародавнього Єгипту, котрих не мав навіть музей Богдана та Варвари Ханенків у Києві, найкращий художній музей на той період в країні.
Серед античних знахідок були речі з розкопок у Херсонесі Таврійському та у садибах його передмість (так званої хори), з розкопок у Ольвії.

‍

Все це – результати експедицій каразінських археологів (учених і студентів) за останні двісті років. Серед них – й зовсім нові знахідки. Так, у ході розкопок влітку 2017 року на Полтавщині було знайдено близько 30 предметів із золота скіфської доби та унікальну амфору, яким понад 2 тисячі років.

‍

Лихоліття громадянської війни відбилося у спробі евакуювати найбільш художні і вартісні експонати з Харкова. Запаковані речі були вивезені потягом, який був пограбований, серед пограбованого майна були і пакунки з експонатами музею харківського університету. Лише частка тих речей була знайдена у Гуляй-Полі, резиденції Махно. Пограбованим був і сам музей у Харкові, а його експонати розпродані на ринках і потрапили у приватні збірки лихих часів.
Новий етап грабежів припав на роки захоплення Харкова німецькими фашистами. А це близько 200 000 одиниць збереження. Серед викрадених - і нумізматична колекція у майже 40 000 монет і медалей.
По закінченні війни 1941-1945 рр. музей Харківського університету вимушено організували наново. Головним каналом нових надходжень стануть знахідки з археологічних розкопок повоєнного періоду.

‍
Територія Харківщини вважається центром східноукраїнських земель, давня історія якої бере свій початок у далекому минулому. Запрошуємо відвідувачів поринути у цей світ давнини. За доби бронзи на наших землях проживали племена ямної, катакомбної та зрубної культури – у музеї вони представлені рядом цікавих експонатів. 
Доба заліза ознаменувалась на  наших територіях приходом скіфів та сарматів, які займалися тваринництвом, землеробством і ремеслом. Серед музейних експонатів рідкісні артефакти знайдені при дослідженні унікальної археологічної пам’ятки – Більського городища скіфського часу та його некрополів. У музеї Ви можете ознайомитися з результатами багаторічних досліджень стародавніх грецьких міст Північного Причорномор’я. 
Загадкові артефакти відкриють Вам світ германських племен. Під час відвідування музею ви побачите, прикраси, предмети культу, побуту та навіть стародавні ковзани, дізнаєтесь про одяг давнього населення, озброєння воїнів та кінське спорядження різних епох. Серед унікальних колекцій – знахідки салтівської культури, що є перлиною Харківщини. 
За доби раннього середньовіччя частина Харківщини входила до складу Хазарського каганату. Ви познайомитесь з життям давніх слов’ян, стародавнім містом Донець, що згадується в Іпатіївському літописі, було важливим форпостом Київської Русі в боротьбі з кочівниками. Особливо цікавими є колекції козацьких часів, що розкривають таємниці героїчні сторінки історії українського народу. 

‍

Двері музею відкриті для кожного. Тут можна подивитись на постійну виставку й тимчасові експозиції, приурочені до певних історичних дат, подій, археологічних експедицій, переглянути цікаві наукові фільми, отримати консультацію фахівця. Тож приходь і дізнайся, як жили наші предки!