Сучасний музей підків на кафедрі хірургії Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького було створено у 1981 році. Такий музей – чи не єдиний у Європі – постав на основі унікальної колекції підків, зібраної у 30 – 40-их роках XX століття визначним ортопедистом, професором Казимиром Щудловським і його батьком, який був добрим ковалем. Казимир Щудловський (завідувач кафедри ортопедії з 1924 р. по 1945 р. ректор академії у 1936 – 1939 роках) використовував колекцію підків як наочність для навчання студентів – майбутніх ветеринарних лікарів і в кінці 40-х років подарував її академії.

‍

Вагому лепту у становлення колекції підків вніс і професор Павло Кретович, який з 1882 до 1908 року працював у «Львівській ветеринарній школі і школі кування коней», викладачем підковування коней, а від 1908 до 1921 року завідував кафедрою науки про копита і кування коней.

‍

За увесь час існування академії ветеринарної медицини у Львові колекція підків та ковальського реманенту постійно збільшувалася, проте у повоєнні часи, із-за недбальства адміністрації все це багатство, що десятиліттями служило людям і було зразком високої майстерності давніх ковалів могло зникнути назавжди. У цей період доцентам кафедри Леву Заяцю і Володимиру Саєвичу вдалося сховати більшу частину колекції  та зберегти для історії цінні експонати ковальської майстерності.

‍

У 1975 році завідувачем кафедри хірургії, професором Євгеном Малішевським було запропоновано організувати музей підків. Завдяки ентузіазму та самовідданій праці викладачів кафедри – доцентів Івана Журомського, Антона Гамоти, Володимира Самсонюка, у невеликому приміщенні, виділеному під ортопедичний клас, вдалося не лише обладнати теперішній музей, а й навіть доповнити рідкісну колекцію батька і сина Щудловських новими експонатами.

‍

Експозиція музею підків і його фонди налічують нині понад 400 експонатів, що походять з різних куточків світу. Більшість з них є талановитим плодом рук місцевих ковалів, адже при Ветеринарній школі у Львові ще від 1881 року функціонувала школа кування коней. Тому в поповнення основної колекції підків вніс свою частку нелегкої праці коваль школи Петро Голінко.

‍

На стендах музею понад 300 підків. Тут є великі для ваговозів, легкі для верхових коней і навіть підкови для волів, ослів та мулів. Особливо привабливими є спеціальні підкови, що давали можливість використовувати для роботи тварин з хронічними захворюваннями чи вродженими вадами копит, сухожилків, суглобів. Представлені також спеціальні підкови для роботи в гірських умовах, на сипучих і кам’янистих ґрунтах, взимку і влітку. Зацікавлення викликають безшумні підкови, що використовувалися для роботи коней в містах у нічний і ранковий час та сучасні ""спеціальні черевики"" для корів і коней  виготовлені з міцної пластмаси.

‍

У музеї зберігається своєрідне ковальське надбання минулих століть: це підкови, знайдені під час археологічних розкопок. Правдоподібно, вони належать до XVII століття.

‍