Поряд із ретроспекціями західноєвропейського та українського мистецтва в Палаці Потоцьких, Палаці Лозинського і Музеї модернізму, у середмісті Львова, на вулиці Л. Мартовича, 5, запрошує відвідувачів музей одного митця – Теодозії Бриж (1929–1999), з 2000 р. – музейний підрозділ Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г. Возницького.

‍

Випускниця Львівського державного інституту прикладного та декоративного мистецтва (1954; нині – ЛНАМ), учениця Івана Севери та Леопольда Левицького, Заслужена художниця України (1997), Т. Бриж всотувала класичні традиції, надбання світового авангарду та українського модернізму й вивершила власну художню мову, в якій форма є еманацією задуму, філософських роздумів і почуттів.

‍

У майстерні, де із 1954 р. Т. Бриж пропрацювала понад чотири десятиліття, представлено увесь спектр її творчих пошуків: від історичних портретів до зображень сучасників, образів літературних героїв, символічних і метафоричних композицій, усього – понад сотню робіт.

‍

Так, величчю і спокоєм, гармонійним внутрішнім ритмом, співзвуччям форм і ліній позначені монументально-епічні історичні портрети – Ярослава Мудрого, Анни Ярославни, Данила Галицького, Юрія Дрогобича – потаємні діалоги з минувшиною, промовляння історії через особу, образи моці духу, служіння, громадських звитяг.

‍

Енергії природних стихій та єднання з першоначалами помітні у сповнених внутрішнім рухом, колірними і світлотіньовими ефектами образах героїв «Лісової пісні»: Мавки, Лукаша, Перелесника, Того, що у скелі сидить, Того, що греблі рве.

‍

Семантична поліфонія притаманна творам, що у символічній, метафоричній чи алегоричній формах утілюють загальнокультурні змісти: барельєфам «Коні і люди», «Всевидяче око», «Ствердженню», «Долі», «Ікару». Відлуння формотворчих експериментів О. Архипенка, осмислення скульптури як єдності матерії і простору вловимі у плинно-пластичних, узагальнених і безмежно чуттєвих моделях садово-паркових скульптур серії «Двоє», з властивим їм утвердженням вагомості краси і життя. Виникнення Космосу із Хаосу, енергії культурогенезу, зродження смислів і цінностей відчитуються в експресивних, пластично замкнених або ж розімкнутих у нескінченість образах старозавітних пророків Ісайї та Єремії.

‍

Сучасників Т. Бриж закарбували барельєфи, засновані на єднанні сутнісного і миттєвого портрети Є. Безніска, Р. Лубківського, Б. Возницького, В. Овсійчука. Теплою іронією та апеляцією до архаїчних культур позначено образи-маски друзів-митців.

‍

Особливістю експозиції – зі скульптурами у поліфонічному художньо насиченому просторі, ескізами, світлинами, затишним дерев’яним столом і книгами на полицях – є збереження атмосфери творчої робітні, відлунь дружніх бесід, думок та ідей. Місце роздумів і формотворчих експериментів, потужний центр дисидентського руху шістдесятників Львова, відвідуваний визначними діячами української культури (Л. Левицьким, Д. Павличком, І. Драчем, А. Горською, Б. Горинем, Б. Ступкою, М. Петренком, Л. Костенко), Музей Теодозії Бриж очікує на сучасного шанувальника мистецтва, небайдужого співрозмовника-глядача.

‍