23 листопада 1986 року з нагоди 175-ліття від дня народження релігійного та культурно-громадського діяча, зачинателя нової української літератури, «будителя» національної свідомості Маркіяна Шашкевича (1811‒1843) у с. Підлисся Золочівського р-ну Львівської обл. був відкритий Музей-заповідник Маркіяна Шашкевича.

‍

Передувало відкриттю музею встановлення на його території 1961 року гранітного каменя з написом «Тут була хата, в якій 6 листопада 1811 року народився Маркіян Шашкевич». Садибу, що нагадує будинок діда по материній лінії, священика Романа Авдиковського, відтворювали, спираючись на дані кадастрової карти с. Розвят 1845 року зі зйомкою території будівлі, археологічні розкопки, «Опис хати М. Шашкевича», поданий В. Тарнавським у газеті «Шашкевичівські вісті» (Ч. 3‒4, 1931). На території садиби збережено колодязь і дуб часів духовного просвітителя. Біля музею встановлений бюст М. Шашкевича роботи Дмитра Крвавича.

‍

Експозиція музею складається з двох частин. Перша, розгорнута у двох залах, розкриває непростий життєвий шлях, священичу, громадську і творчу діяльність М. Шашкевича. Центральне місце відведено виданню «Русалки Дністрової» ‒ фольклорно-літературного альманаху, надрукованого 1837 року живою розмовною українською мовою, не традиційним кириличним, а так званим гражданським шрифтом. Поряд розміщені особисті речі М. Шашкевича ‒ шкатулка і камертон, переданий з Польщі Юліаном Купчинським, далеким родичем Шашкевичів. Велику цінність становлять автографи рукописів М. Шашкевича, видання його творів, примірники рідкісних книг і часописів кінця XVIII ‒ початку XIX ст. Доповнюють експозицію портрет М. Шашкевича, написаний Любомиром Медвідем, та ваза роботи народних майстрів, подарована Олесем Гончарем від Спілки письменників України у день відкриття музею.

‍

Друга частина експозиції у двох залах презентує західноукраїнський побут першої половини ХІХ ст., часу життя й діяльності М. Шашкевича.

‍

У Музеї-заповіднику Маркіяна Шашкевича зібрано, систематизовано та опрацьовано матеріали, що розкривають постать цього великого українця.

‍