Пархомівський художній музей ім. П. Ф. Луньова є одним із найцікавіших сільських музеїв України та одним із найпопулярніших туристичних об’єктів Харківщини.
Розташований у будинку-«палаццо», зведеному наприкінці ХVІІІ ст. графом І. М. Подгорічані.
Музей є автономним відділом Харківського художнього музею. За період свого існування (понад 60 років) у його фондах зібрано близько 7 тис. експонатів – це унікальні твори живопису, графіки, скульптури, декоративно-ужиткового мистецтва, цінні матеріали з археології та етнографії.

‍

У 1955 році за ініціативою вчителя історії, шанувальника старовинної культури та мистецтва Панаса Федоровича Луньова був заснований Пархомівський художній музей. Найближчими його помічниками були учні, яких він об’єднав спочатку у гурток „Юний історик”, а пізніше – в історико-мистецький клуб „Райдуга”. Вони допомагали вести пошукову роботу в Пархомівці та сусідніх селах, де було віднайдено картини, ікони, старовинний одяг, вишивки, предмети побуту.

‍

Шкільний музей було підтримано харківськими художниками, які в перші роки існування подарували йому близько 50 творів живопису і графіки.
Всебічну допомогу протягом тривалого часу надавали Музей образотворчого мистецтва ім. О.С.Пушкіна, Державний Ермітаж, Об’єднання музеїв Московського Кремля, Спілки художників СРСР. Практична і методична допомога надходила від харківських музеїв – художнього та історичного.

‍

Багато років юні музейщики підтримували дружні стосунки з видатними майстрами образотворчого мистецтва – С.Коньонковим, В.Фаворським, М.Ромадіним, Є.Вучетичем, Б.Нємєнським та ін. Зав’язалася дружба і з Дрезденською картинною галереєю та берлінським Боде-музеумом, де «райдужани» мали унікальну можливість знайомитися з шедеврами світового мистецтва.
Понад 30 років музей існував на громадських засадах. Постановою колегії Міністерства культури УРСР від 20 лютого 1972 р. Пархомівському історико-художньому музею було присвоєно звання «Народний музей».
У 1987 р. музей став автономним відділом Харківського художнього музею.
За музеєтворчу та виховну діяльність П.Ф.Луньов був удостоєний звання «Заслужений працівник культури України» (1990), нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеню (1997), визнаний лауреатом премії ім. Д. Яворницького (2004).
У 2008 р. музей було перейменовано на Пархомівський художній музей і присвоєно ім’я його засновника – Луньова П.Ф.
Сьогодні колекція Пархомівського художнього музею за своєю художньою цінністю не поступається багатьом обласним галереям. Музей перетворився на справжню скарбницю мистецтв на Харківщині і продовжує вести широку культурно-освітню роботу.

‍

Експозиція розташована у 12 залах музею і має відділи: іконопису; вітчизняного та зарубіжного мистецтва ХVІІІ – ХХ ст. (О. Іванов, Т. Шевченко, І. Рєпін, М. Реріх, А. Архіпов, К. Малевич, В. Кандинський, Д. Піранезі, П. Пікассо, Ф. Бол та ін.); невеличкий розділ античного та східного мистецтва; етнографічний відділ та зал із мистецтвом сучасного періоду.

‍

Музей володіє цікавим зібранням станкового живопису і графіки ХVІІ – ХХ ст. В експозиції представлено живописні портрети ХVІІІ – ХІХ ст., графічні роботи видатних майстрів І. Айвазовського, О. Іванова, Т. Шевченка, О. Головіна, О. Бенуа, В. Сєрова, твори відомих художників І. Шишкіна, І. Левітана, Ю. Волкова, К. Крижицького, В. Верещагіна, А. Архіпова, М. Реріха.
Значна частина експозиції присвячена мистецтву ХХ ст. Поряд з роботами В. Маяковського, К. Малевича, В. Кандинського особливе місце займають твори, що були подаровані музею художниками: К. Юоном, Ю. Піменовим, М. Сар’яном, С. Коньонковим, В. Фаворським, М. Ромадіним, В. Касіяном, Б. Нємєнським та ін.
Різноманітним та цікавим є відділ зарубіжного мистецтва, де експонуються давньоєгипетська пластика і зразки античного мистецтва, твори майстрів Індії, Японії та Китаю. Значну частину колекції складають твори живопису і графіки німецьких, французьких, італійських, голландських художників. Відвідувачів музею чекає зустріч з творами талановитого учня Рембрандта – Фердінанда Бола, видатного гравера Джовані Піранезі, геніального митця ХХ ст. Пабло Пікассо.
В музеї є і невеличкий етнографічний відділ, де знаходяться пам’ятки місцевої історії та культури: предмети побуту ХVІІ – ХІХ ст., вишивка, народна картина, кераміка.
Через проблеми з наявністю виставкових площ, одночасно експонуватися можуть лише близько 1000 творів мистецтва. Але музей володіє чудовими фондами, де зберігається цікава колекція зарубіжного і вітчизняного живопису ХVІІ – ХХ ст., складовою частиною якої є невелика добірка іконопису ХVІІІ – поч. ХХ ст., що представлена різними іконописними школами. Понад 2 тисячі одиниць налічує відділ графіки, де зберігаються роботи визначних вітчизняних художників ХVІІІ – поч. ХХ ст. (Вортмана Х .А., Герасімова Д. Г., Чемесова Є. П., Дау Д, Єгорова О. Є., Уткіна М. І., Матте В. В. та ін.), ХХ ст. (Фаворського В. А., Касіяна В. І., Глазунова І. С., Голіцина І. В., Рубана О. Я. та ін.). Зарубіжна графіка ХVІІ – ХХ ст. представлена роботами відомих європейських художників та митців Сходу: Дюжарден Карел, Уільям Пітер, Робер Леопольд, Жан Міллє, Теодор Руссо, Франс Мазерель, Леопольд Мендес, Арно Мор, Судзукі Кендзі та багато ін.
У колекції декоративно-ужиткового мистецтва зберігаються зразки західноєвропейського та вітчизняного фарфору ХVІІІ – ХХ ст., шиття золотом та сріблом, українська вишивка, китайське ткацтво шовком, різьблення по дереву і слоновій кістці майстрів Сходу.
857 одиниць збереження налічує колекція вітчизняного плакату ХХ ст., де зберігаються друковані аркуші періоду Першої світової війни (В. та А. Васнєцових, А. Архіпова, С. Віноградова, О. Апсіта, Л. Пастернака, К. Коровіна, К. Малевича та ін.), 1920 – 1930-х рр. (Д. Моора, О. Тишлера, М.Черемних, М.Акімова та ін.). Найбільш яскраво представлено період Великої Вітчизняної війни (І.Тоїдзе, В.Дені, Кукринікси, В.Корецький, «Вікна ТАРС»).
Також у фондах зберігаються етнографічні та історичні матеріали, фотоархів ХІХ – ХХ ст.
Така різноманітність фондів дає можливість музею влаштовувати виставки, які розкривають багатогранність мистецьких творів, що зберігаються у колекції.

‍